Всі пубілкації
Ціна держави – половина ВВП
Регуляторне навантаження сягає третини доходів американської родини. Аналіз методик розрахунку провідних Інститутів США. Уроки для України
18 Вересня, 2024
Урядування та державні регуляції
Фіскальна політика
Поширити
VIP-розпорядники, споживачі чужого і придворні теоретики Big State застосовують всілякі комбінації факторів, щоб виправдовувати різні інструменти державного регулювання. Вони не обтяжують себе точними розрахунками та аудитом власних прогнозів та планів, не представляють наукових доказів, конкретних розрахунків, хоча доказ необхідності запровадження, збереження чи модифікації тієї, чи іншої форми державного регулювання – функція Держави. Тому державне регулювання давно перетворилося на релігію.
У США цю діру в оцінці повного регуляторного навантаження на економіку заповнили дві організації: National Association of Manufacturers (NAM) та мозковий центр Competitive Enterprise Institute (CEI), вчені якого займаються однією з найважливіших тем сучасної політекономії: оцінкою регуляторного навантаження.
Наприкінці липня 2024 року американський Інститут конкурентного підприємництва (Competitive Enterprise Institute) опублікував свою щорічну (вже 31-ю) доповідь про стан регуляторного середовища США під назвою «Десять тисяч поправок» (Ten Thousand Commandments). Regulations 2024».
Експерти американського Competitive Enterprise Institute розробили власну методику оцінювання регуляторного тягаря федерального рівня. І хоча, як будь-яка методологія, вона недосконала і викликає суперечки та претензії, вона заснована на здоровому глузді та розрахунках, тому враховується полісімейкерами на різних рівнях влади в США.
Міжнародний Інститут Свободи ILI вважає за доцільне застосувати підходи згаданих шановних think tanks до оцінки регуляторного тягаря України.
Для початку наведемо дані щодо “регуляторки” федерального рівня США.
Це далеко не все навантаження, оскільки штати та місцеві органи влади також активно займаються інтервенціонізмом. Що таке інтервенціонізм? Це коли державні органи визначають параметри, рамки використання приватної власності, обміну цінностями між людьми, а також режими застосування різних форм капіталу під час виробництва товарів чи послуг.
За оцінкою CEI сукупні витрати виконання регуляторних вимог федерального Уряду США 2023 році становили $2117 млрд чи 7,7% ВВП.
Друга організація, NAM, оцінила сукупні витрати державного регулювання $3079 млрд або 11% ВВП. Нижче наведені витрати американських домогосподарств.
Регуляторний податок у США перевищує витрати середньої родини на охорону здоров'я, продовольство, транспорт, розваги, одяг, послуги та заощадження. Більше регуляторного податку лише витрати на житло: $24298 на рік.
- Збори з регуляторного податку $2,1 трлн майже вчетверо перевищують надходження від податку на доходи юридичних осіб (corporate income tax), який становив у 2023 році $546 млрд.
- Збори з регуляторного податку на 9% менші, ніж надходження від прибуткового податку з громадян ($2328 млрд)
Для порівняння валовий прибуток (до оподаткування) усієї американської економіки у 2023 році склав $3523 млрд. А регуляторний податок за оцінкою CEI становить 60% цього показника, за оцінкою NAM – 80%.
Для зручності, уявімо збори регуляторного податку США як окрему країну. За розміром вона була б десятою економікою світу, більшою, ніж, наприклад, Італія.
За даними Information Collection Budget для заповнення всіх документів, які необхідні для виконання регуляторних вимог лише федерального рівня у 2023 році, потрібно часу в еквіваленті 14 883 людських життів.
За валової вартості робочої години $35, загальні витрати на заповнення всіх паперів склали $28,05 млрд.
Якщо регуляторний податок $2,1 трлн додати до видатків федерального бюджету $6,1 трлн, у сумі отримаємо 30,1% ВВП країни! Це без витрат штатів та місцевої влади.
У планах Уряду США, збільшити федеральні витрати до $7 трлн у 2027 році та понад $10 трлн у 2034 році.
У 2023 р. дефіцит федерального бюджету становив $1,695 трлн.
Прогнозується, що до 2031 року він перевищить $2 трлн.
У зв'язку з цим варто згадати, що Дональд Трамп у 2017-му ухвалив президентство з держборгом $20 трлн, передавши посаду Джо Байдену за підсумком 2020 року з держборгом $28,1 трлн.
У серпні 2024 року цей показник перевищив $35 трлн, з них лише відсотки за федеральним держборгом становитимуть $870 млрд.
Федеральний рівень – це суттєве, але не все регуляторне навантаження.
Давайте додамо до неї також збори місцевих органів влади, і порахуємо фінальні цифри, які потрібні для розуміння, яку частину ВВП вони становлять.
Отже, 2023 року федеральні витрати становили 22,4% ВВП.
За даними МВФ, сукупні державні витрати США всіх органів держуправління склали 38,07% ВВП або $10,4 трлн.
Якщо федеральні витрати - $6,135 трлн, то решта - $4,265 трлн (15,6% ВВП).
| Статті | Витрати | % ВВП |
|---|---|---|
| федеральні витрати | $6,135 трлн | 22,4% |
| витрати інших органів державної влади | ~$4,265 трлн | ~15,6% |
| регуляторні витрати федерального рівня | $2,117 трлн | 7,7% |
| регуляторні витрати місцевого рівня | ~$821 млн | 3% |
| РАЗОМ | ~$19,473 трлн | ~48,7 % |
Витрати органів держуправління США з регуляторним податком усіх органів влади становили 2023 року майже половину ВВП країни!
Такий реальний розмір держави в економіці США, навіть без урахування державної власності та трансакційних витрат, які також оцінюються у 5% ВВП.
Немає сумнівів, що Америка йде шляхом одержавлення, розширення політичної та економічної влади VIP-розпорядників та споживачів чужого за рахунок скорочення свободи вибору приватного сектору.
Економіка США у 2020-х – це модель Держави загального інтервенціонізму.
Сфера дії інститутів та механізмів повноцінного вільного ринку постійно звужується.
VIP-розпорядники та споживачі чужого створили потужний синдикат, прикриваючись державно-приватним партнерством, необхідністю забезпечити сталий розвиток, реалізувати «зелений» порядок денний та фінансувати тисячі програм у рамках сучасного прояву неомарксизму у вигляді DEI (diversity, equity, inclusion - різноманітність, справедливість та інклюзивність) та woke культури. Вибір саме такого шляху створив в американській економіці численні джерела дисбалансів та концентрацію токсичних активів. Американці платять за одержавлення та курс у соціалістичну економіку інфляцією, різким ослабленням долара, підвищенням вартості життя, корупцією та політичною турбулентністю.
США не вивчили уроки історії, забули базові положення економічної науки, тому їх розривають різні види криз.
Регуляторні уроки для України
Доповідь «Десять тисяч поправок» - цінний урок для будь-якої країни, що розвивається, особливо для України.
За методологією Competitive Enterprise Institute та National Association of Manufacturers, середньорічне регуляторне навантаження на одне домашнє господарство в Україні становить ~$1620. Це третя за величиною стаття видатків середньої української родини. На першому місці – продукти харчування ~ $2400.
Навіть якщо брати за найконсервативнішою оцінкою податкове навантаження у 30% грошового доходу, щорічно середня українська родина сплачує $1800. Це друга за величиною стаття витрат домогосподарства. Чи може собі це дозволити пересічна українська родина такі податки під час війни?
Джерело: Ten Thousand Commandments Sizing up the federal government's new rules and regulations 2024 Edition. Competitive Enterprise Institute. July 2024
У суму ~$1800 США входять не лише податки на зарплату, а також усі ті податки, які «сидять» у споживаних товарах та послугах, включаючи ПДВ, прибутковий податок, акцизи та інше.
Ситуація, в якій українське домашнє господарство ~57% грошового доходу віддає Державі прямо чи опосередковано, дуже близька до стану кріпосного права.Share
Сучасна політекономія знаходиться на стику економічної теорії та практики. Теоретики Big State невтомно висувають різні гіпотези щодо статусу виробника, режиму обмінних операцій, порядку використання власності, прикриваючись гаслами безпеки й добробуту, справедливості та якості, захисту від шахрайства, але за цими гаслами - порожнеча.
Якщо народ України хоче стати на траєкторію швидкого, довгострокового економічного зростання, якщо бажає для своєї країни повноцінної особистої, політичної та економічної свободи, якщо обере курс на Новий Захід, а не на убогий, токсичний “держплан”, то категорично не можна копіювати нинішню регуляторну політику США
Для України, як й інших країн з перехідною економікою, неприйнятна американська податкова система.
З очевидних причин, Україна не може проводити монетарну політику, як ФРС, центральний банк Америки.
Насамперед їй потрібно створити інститути захисту приватної власності, зокрема сильну, сучасну армію. Для цього зовсім не потрібна гігантська регуляторна держава з сотнями тисяч бюрократів, контролерів, інспекторів та силовиків.
Україні потрібний повноцінний капіталізм, вільний ринок.
На Державу в особі VIP-бюрократії необхідно вдягнути смиренну сорочку, щоб вона перестала бути ареною боротьби олігархів, марксистів, корупціонерів та бариг, які звикли жити чужим коштом.
Декалог теоретиків та ідеологів державного регулювання:
- Людина з людиною самостійно, без посередника в особі Держави, не можуть домовитися, оскільки людина людині - вовк, кожен намагається обдурити, підставити або вивернути операцію обміну тільки на свою користь.
- Вільний ринок породжує негативні екстерналії, які може нейтралізувати лише Держава.
- Люди самостійно не в змозі створити якісні інститути приватного арбітражу для вирішення конфліктів, суперечок між собою (суди, поради, майданчики для медіації тощо).
- Люди надто неосвічені та безтурботні, щоб самостійно визначити, що їм добре, а що погано, що сприятливо, а що шкідливо, тому Держава повинна захищати їх від ризиків їхніх помилок.
- Держава – це група всезнаючих, доброчесних, справедливих, чесних громадян, які на гроші платників податків забезпечують безпеку людини, економічний та соціальний розвиток, а також профілактику потенційних ризиків та загроз. Тільки вони спроможні подолати тваринний дух (animal spirit) вільного ринку та спрямувати ресурси країни на довгостроковий, стійкий розвиток.
- Бізнесмен – це постійне джерело загрози для Споживача та своїх конкурентів. Він завжди схильний обдурити, приховати інформацію, щоб "всунути" свій товар/послугу. Задоволений високим прибутком він готовий на будь-яке правопорушення. Держава повинна її регулювати, щоб захищати громадянина та суспільство від його жадібності.
- Якщо бізнесменів не регулювати, то найбільші, найсильніші, найбагатші, цинічніші стануть монополістами й нав'язуватимуть людям свої умови щодо товарів/послуг, обмежуючи їхню свободу вибору.
- Бізнесмени без допомоги Держави не спроможні між собою встановити правила гри, конкуренції та вирішення спорів/конфліктів.
- Якщо Держава не регулюватиме виробників товарів/послуг, то вони зруйнують довкілля, вирубають усі ліси, забруднять річки, перетворять міста на кам'яні джунглі зі звалищами навколо.
- У кожному суспільстві є бідні, слабкі та хворі люди. Держава має регулювати економіку, щоб їм допомагати, бо самі люди черстві, скупі й не здатні на співчуття та солідарність.
Поширити
Теми
Урядування та державні регуляції
Фіскальна політика
Ярослав Романчук
Президент Міжнародного Інституту Свободи ILI (Україна). Відомий український та білоруський економіст, популяризатор Австрійської економічної школи на пострадянському просторі. Спеціалізується на реформах у перехідних економіках на постсоціалістичному просторі.