Всі публікації
Економіка України 2024: підсумки
Рік ставки на державний, централізований інтервенціонізм. Рік невиправданих надій на торжество економічної свободи, придушення духу підприємництва та захмарного одержавлення економіки.
19 Грудня, 2024
Рейтинги
Поширити
Але ми віримо, що він також став роком усвідомлення більшістю українців, що економічна свобода є невіддільною умовою відстоювання української незалежності. У 2024 році Уряд України зберіг економіку країни в рамках моделі Держави загального інтервенціонізму. Розмір неринкового сектору (держвидатки як частка ВВП), обсяг ресурсів/активів у власності Держави (національні, місцеві органи влади), параметри регуляторного навантаження дають змогу класифікувати українську економіку, як все ще централізовану та соціалістичну.
Ухвалені 2024 року рішення (закони, концепції, стратегія, підзаконні акти) підтверджують економічний курс влади на збереження високого рівня одержавлення економіки. Нинішній склад Уряду вважає, що можна домогтися значних темпів економічного зростання, забезпечити повернення в країну приблизно 10 млн осіб, модернізувати інститути розвитку, зайняти вигідні ніші в глобальних ланцюжках цінності, а також істотно підвищити національну конкурентоспроможність завдяки централізованому державному управлінню і домінування в економіці бізнесу Держави.
Вибір Уряду України загалом підтримується міжнародними економічними організаціями (МВФ, Світовий банк, ЄБРР), ЄС, іноземними mainstream консалтинговими компаніями та аналітичними центрами (BlackRock, McKinsey, German Economic Team, ICU (Investment Capital Ukraine), Oxford Economics, Dragon Capital, Concorde Capital, Centre for Economic Policy Research (CEPR), Центр економічної стратегії).
Вони сформували номенклатурно-політичний, технократичний консенсус, головними параметрами якого є ставка на державні інвестиції та споживання, регуляторний, податковий, митний та фінансовий фаворитизм; ігнорування якості державного управління, спроможності (capacity) Уряду виконувати як складні регуляторні завдання, так і алокаційні (розподіл обмежених факторів виробництва між окремими його галузями).
Уряд і його національні та міжнародні партнери відтворюють в Україні модель, яка, але думку авторів Доповіді М. Драги про стан конкурентоспроможності країн ЄС, призвела навіть набагато стійкіші країни з якісними правовими інститутами до глибоких проблем.
У 2024 році відносна макроекономічна стабільність економіки України була б неможливою без зовнішньої допомоги (кредити й гранти). Україна істотно знизила рівень своєї суб'єктності, посиливши залежність від іноземних партнерів та їхніх рішень. На початок грудня 2024 року обсяг зовнішнього фінансування державних видатків Уряду України без урахування ОВДП (включно з військовими) становив $32,4 млрд, з урахуванням облігацій - $47,3 млрд. У період 2022-2024 (початок грудня) обсяг фінансування від іноземних партнерів становив $106 млрд.
Влада і Бізнес
У 2024 році в Україні значно погіршилася якість діалогу бізнесу та влади. По жодній значущій проблемі Уряд не врахував висновки та рекомендації бізнес-спільнот з питань оподаткування, захисту прав власності, реалізації конституційного принципу презумпції невинуватості, а також принципу презумпції доброчесності бізнесу.
Наявний формат взаємовідносин бізнесу і влади вигідний великим лобістам, учасникам програм державних закупівель та інвестицій, але дискримінаційний щодо малого, середнього бізнесу.
У 2024 році Уряд остаточно ухвалив рішення створити двосекторну економіку.
- Перший сектор - державні фаворити, «стратегічно важливі підприємства», «точки зростання», Клуб «білого» бізнесу, «учасники майже ста спеціальних економічних зон», бенефіціари державних програм «5-7-9%», інвестиційного кешбеку, держзакупівель тощо. Для цієї комерційної меншості Уряд знижує податкове, регуляторне навантаження, створює преференції щодо доступу до ресурсів, фінансів та інфраструктури.
- Для більшості суб'єктів підприємництва (другий сектор) Уряд збільшує витрати ведення бізнесу, погіршує якісні параметри ділового клімату, виштовхуючи їх у третій сектор - «сіру» економіку. Її розмір навіть за оцінкою Мінекономіки перевищив 40% ВВП.
Згідно з опитуванням «Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) щомісячне опитування підприємств «Український бізнес під час війни» за жовтень 2024 року частка позитивних оцінок політики уряду щодо підтримки бізнесу склала 4%. Частка нейтральних оцінок цієї політики зменшилася з 61% у вересні до 53% у жовтні, тоді як частка негативних оцінок знову зросла: з 24% до 29%».
Уряд та іноземні фонди
У 2024 році Уряд значною мірою орієнтувався на рекомендації та вимоги міжнародних економічних організацій, насамперед МВФ, Єврокомісії, ніж на порядок денний національного бізнесу.
Уряд інвестував багато часу, уваги та людських ресурсів для проведення численних міжнародних форумів, конференцій, діалогових майданчиків щодо виконання вимог зі вступу до ЄС, виконання кредитних умов іноземних партнерів.
Уряд знайшов час і можливість ухвалити Національну стратегію подолання гендерного розриву, План стійкості, як набір декларацій та побажань, антипідприємницькі зміни до Кримінального кодексу, концепцію електронної системи ціноутворення в будівництві, а також рішення перевести понад 200 тисяч приватних підприємств та понад 30 тисяч фермерських господарств у господарські товариства.
Однак Уряд не визнав пріоритетним ухвалити зрозумілі, прозорі правила функціонування ринку праці та проведення мобілізації, зробити повний баланс вигод і збитків від підвищення податкового навантаження, оцінити наслідки розподілу комерційного сектору країни на фаворитів влади та решту.
Уряд України 2024 року не вважав за потрібне реагувати на рекордно низьке місце України в Індексі економічної свободи (150) і хронічно низьке місце в рейтингу країн за якістю держуправління, регулювання та захисту прав власності (<100).Share
Криза довіри до уряду
Ціна Держави для українців (податкові, регуляторні, трансакційні, інфляційні витрати) залишається незмінно високою, склавши в еквіваленті ~67% обсягу щорічних грошових витрат середнього українського домашнього господарства.
У 2024 році істотно посилилася криза довіри як усередині країни, так і до України з боку іноземних держав і суспільств. Уряд України істотно знизив кредит довіри до себе як з боку іноземних партнерів України, так і з боку бізнесу.
Згідно з дослідженням, проведеного компанією Active Group «Суспільно-політичні настрої українців» (грудень 2024) 42,9% українців вважає, що країна в цілому рухається в неправильному напрямку. Кількість тих, хто вважає, що країна рухається в правильному напрямку, становила 41,8% опитаних.
Для порівняння: в опитуванні компанії Gradus (листопад 2024 року) тільки 34% опитаних сказали, що країна рухається в правильному напрямку, а в неправильному - 48%. (опитування «Майбутнє очима українців».)
Топ-5 пріоритетних проблем виглядає так:
- боротьба з корупцією (81,6%);
- організація оборони України (36,2%);
- підтримка економіки України (31,2%);
- проведення мобілізації (27,7%);
- розвиток вітчизняної оборонної промисловості (15,3%).
Згідно з опитуванням Офісу ефективного регулювання (BRDO) (грудень 2024 року) головними проблемами та перешкодами для ведення бізнесу юридичними особами є:
- блокування податкових накладних – 64,9%;
- затримка з логістикою на кордоні (черги на митних пунктах) – 31,4)%;
- зловживання представниками влади регуляторними нормами – 28,3%;
- несправедливе рішення під час тендерної процедури – 22,6%;
- перевірки бізнесу з боку інших органів влади – 20,0%.
Згідно з опитуванням Center for Insights in Survey Research (CISR) Міжнародного республіканського інституту, у вересні 2024 року не схвалювали діяльність Верховної Ради 76% опитаних українців, схвалювали - 21%, діяльність Кабінету Міністрів не схвалювали 52%, схвалювали 35%; не схвалювали діяльність місцевої влади 44%, схвалювали 51%.
Таким чином, 2024 рік був для української економіки періодом посилення інституційних дефектів, придушення духу підприємництва, ерозії довіри та безпрецедентного одержавлення практично всіх сфер і видів економічної діяльності. Рішення і дії Уряду вказують на вибір ним моделі Держави загального інтервенціонізму з виділенням номенклатурно-комерційних фаворитів із загальних економічних правових, фінансових умов. Така модель не може не призвести до перезавантаження “олігархату” і “схематозу” з усіма наслідками, що випливають, для обороноздатності та конкурентоспроможності країни.
Поширити
Теми
Рейтинги
Ярослав Романчук
Президент Міжнародного Інституту Свободи ILI (Україна). Відомий український та білоруський економіст, популяризатор Австрійської економічної школи на пострадянському просторі. Спеціалізується на реформах у перехідних економіках на постсоціалістичному просторі.
