Деглобалізація 2.0

Шлях у світовій економіці до режиму «всі проти всіх» відкрито. Наслідки нової зовнішньоторговельної політики США для країн світу та України

7 Квітня, 2025

Торгівля та інвестиції

Виробництво товарів і послуг

Світ

Ярослав Романчук

Поширити

Liberation Day (день звільнення) назвав Президент США Дональд Трамп 2 квітня 2025 року, коли натиснув кнопку «пуск» деглобалізації світової економіки. Журнал Economist у властивій йому іронічній манері назвав його Ruination Day (день руйнування).

Перша деглобалізація відбулася після Першої світової війни. Торгові бар'єри, заборони, обмеження росли, як гриби після дощу. Економічний націоналізм: «виробляй усе в себе», «купуй тільки своє», «імпорт заміни», «дефіцит торговельного балансу - ворог робітничого класу».

Через 100 років американський президент Трамп оголосив надзвичайний стан у країні з декларованою метою підвищити конкурентоспроможність, захистити суверенітет і зміцнити національну та економічну безпеку (National Emergency to Increase our Competitive Edge, Protect our Sovereignty, and Strengthen our National and Economic Security). Основним інструментом для цього було обрано імпортні мита (tariffs). Запроваджено мінімальну ставку 10% на імпорт товарів з усіх країн світу. Для більш ніж 60 країн запроваджено підвищені імпортні мита, зокрема 20% на імпорт з країн ЄС.

Фіскальна зміна режиму зовнішньої торгівлі є найбільшим підвищенням податково-фіскального навантаження з часів В'єтнамської війни 1968 р. За оцінками Aspen Economic Strategy Group.

L"… [Трамп] невірно розуміє кінцеву причину торгового дефіциту. Дефіцит торговельного балансу США зумовлений не тим, що іноземні уряди блокують експорт США або субсидують свій власний експорт. Насправді дефіцит торговельного балансу зумовлений рішеннями американських домогосподарств і підприємств щодо заощаджень та інвестицій, а також рішеннями уряду США щодо оподаткування та витрат."L

Джерело: Protectionism is Failing and Wrongheaded: An Evaluation of the Post-2017 Shift toward Trade Wars and Industrial Policy. Michael R. Strain. Aspen Economic Strategy Group. October 2024 https://www.economicstrategygroup.org/wp-content/uploads/2024/10/Strain-AESG-2024.pdf

Торговельна політика впливає на двосторонні торговельні потоки, але вона не може протистояти макроекономічній політиці загалом. Це - прописні істини міжнародної економічної політики від Aspen Economic Strategy Group:

L"…Якщо ваша мета - скоротити торговельний дефіцит, то ваша мета також має полягати в скороченні потоків іноземних інвестицій у Сполучені Штати. Коли США споживають та інвестують більше, ніж виробляють, у них має бути дефіцит поточного рахунку. Щоб фінансувати дефіцит, США продають активи решті світу, і капітал тече в США з-за кордону. Також корисно розглянути міжчасовий контекст. Сьогодні США хочуть інвестувати більше, ніж заощаджують, тому вони повинні залучати іноземний капітал. Щоб цей іноземний капітал існував, решта світу має заощаджувати частину свого виробництва і доходів. Таким чином, частина виробництва іноземних держав надходить на ринки США."L

Прямі іноземні та портфельні інвестиції - це показники довіри інших країн до США. Америка накопичила прямих іноземних інвестицій (inward FDI stock) на суму $12817 млрд або 26,1% світового обсягу прямих іноземних інвестицій станом на початок 2024 року. Одночасно американські компанії стали інвесторами за кордоном на суму $9433,9 млрд (21,3% outward FDI stock). Дефіцит торговельного балансу і потоки прямих іноземних інвестицій взаємопов'язані. Оголошення війни дефіциту торговельного балансу б'є по притоку іноземних інвестицій, які є фактором довіри до країни.

Економічна свобода, зокрема свобода торгівлі, має бути фундаментом економічної політики за замовчуванням. У цьому переконані експерти Інституту Аспена. «Економічна поліцейська держава, необхідна для усунення торговельного дефіциту, була б настільки нав'язливою, що істотно обмежила б не тільки економічну свободу, а й політичну свободу».

За оцінкою Дезмодна Лахмана, рішення Д. Трампа щодо всеохоплюючих імпортних мит є грубою помилкою.

L"Одна з причин вважати, що тарифні дії Трампа закінчаться плачевно для нашої економіки, полягає в тому, що у наших основних торговельних партнерів не буде політичної альтернативи, окрім як відповісти власними тарифними заходами. До вчорашнього підвищення тарифів Китай, Європа і Канада вжили пропорційних заходів у відповідь на попередній тарифний раунд. Вони також пригрозили відповісти більш жорсткими заходами у відповідь у разі подальшого підвищення тарифів США."L

Джерело: Trump’s Big Economic Policy Blunder. Desmond Lachman. American Enterprise Institute. April 03, 2025 https://www.aei.org/economics/trumps-big-economic-policy-blunder/

США пов'язана з рештою світу не тільки торговельними зв'язками, а й грошовими, ресурсними потоками. Понад 30% доходів компаній S&P 500 (акціонерні компанії США з найбільшою капіталізацією) припадає на комерційні операції за межами США. Зовнішньоторговельна політика Д. Трампа підриває довіру до США і його інститутів загалом.

За даними Єльського мозкового центру The Budget Lab at Yale запроваджені мита еквівалентні підвищенню ефективного імпортного мита (тарифу) на 11,5%, до рівня 22,5%. Це найвищий показник з 1909 року. Імпортні мита можуть призвести до зниження ВВП на 0,5 - 0,9%, що еквівалентно втратам $100-180 млрд. За попередніми оцінками, підвищення імпортних митних зборів еквівалентно введенню щорічних додаткових податків на суму приблизно $100 млрд. Однак за оцінкою самого уряду введення базового мита на товари з усіх країн світу призведе до:

зростання економіки країни на $728 млрд,
створення 2,8 млн робочих місць,
підвищення реальних доходів домашніх господарств на 5,7%.

Аргументація керівництва США щодо введення безпрецедентно високих імпортних мит зводиться до таких положень.

Робочі місця. Значна частина промислового виробництва переїхала зі США до інших країн або закрилася зовсім, унаслідок чого кількість робочих місць у промисловості Америки скоротилася з 17 млн у 1993 році до 12 млн у 2016 році. У 1979 році було зафіксовано максимальну зайнятість у промисловості - 19,6 млн осіб. Влітку 2019 року вона становила 12,8 млн. У 2001 році частка американської промисловості у світі становила 28,4%, у 2023 році - лише 17,4%. У період 1996-2016 років було закрито понад 100 тисяч промислових підприємств. Адміністрація Д. Трампа вважає, що нова тарифна політика сприятиме реіндустріалізації Америки, створенню в ній високопродуктивних робочих місць.
Оборона та зовнішня залежність. Другий аргумент пов'язаний з обороноздатністю і необхідністю нейтралізувати сильну залежність від іноземних держав у виробництві зброї, яка виникла:
L"… Наша виробнича база атрофувалася. Хоча Сполучені Штати виробили менше ніж 14000 літаків за два десятиліття до Другої світової війни, до 1944 року вони виробляли 96000 літаків на рік. Для порівняння, сьогодні Сполучені Штати можуть виробляти щомісяця тільки близько третини з 360000 артилерійських снарядів, які, за словами військових, їм потрібні для стримування наших супротивників..."L
Продуктивність праці. Адміністрація Трампа переконана, що вжиті заходи дають змогу прискорити темпи зростання національної економіки. У 2001 році, коли Китай вступив до СОТ, реальний дохід медіанного домашнього господарства в США становив $70020 у доларах 2023 року. У 2016 році він був на рівні $73520, тобто збільшився тільки на 5% за 16 років, або на 0,3% щорічно. У період 2016-2019 років (перший термін президента Д. Трампа) цей показник збільшився до $78250, що становило на 10,5% за три роки або на 3,4% на рік. Д. Трамп вважає, що саме запровадження митних зборів дало змогу забезпечити таке стрімке прискорення продуктивності праці та доходів.

Джерело: The President’s 2025 Trade Policy Agenda. March 2025 https://ustr.gov/sites/default/files/files/reports/2025/President%20Trump's%202025%20Trade%20Policy%20Agenda.pdf

Адміністрація Д. Трампа впевнена, що впродовж десятиліть американська влада забезпечувала вільний вхід на ринок США для товарів з інших країн, але натомість не мала такого ж сприятливого режиму для американських товарів у цих країнах. Тому уряд США перейшов у режим взаємності, тобто reciprocity. Однак ціла низка експертів у сфері міжнародної торгівлі вбачає серйозні дефекти під час реалізації цього принципу.

L"Попри риторику президента про «взаємність», цифри Білого дому не узгоджуються. Хоча у США та ЄС немає угоди про вільну торгівлю, середня ставка тарифу, яку ЄС стягує зі США, ніяк не може становити 39%. Для Південної Кореї, з якою у нас є угода про вільну торгівлю, у діаграмі Трампа стверджується, що вони стягують з нас ставку тарифу в 50%. Насправді багато з країн, які Трамп виділив для «взаємних» тарифів, перевершують Сполучені Штати за стандартами свободи торгівлі."L

Джерело: Trump’s Tariffs Aren’t Reciprocal and Are a Massive Tax Increase on Americans. Jeremy Horpedahl, Phillip W. Magness April 3, 2025 https://www.cato.org/blog/trumps-tariffs-arent-reciprocal-are-massive-tax-increase-americans

Для оцінки загального глобального торговельного контексту також важливо розуміти загальне інституційне середовище. Річ у тім, що мита є лише одним і десятків інструментів впливу на зміст та обсяги зовнішньої торгівлі. За даними Global Trade Alert з 2010 року у світовій економіці всі країни світу запровадили 15221 захід, що перешкоджають міжнародній торгівлі, проти 5602 заходів, які цю торгівлю стимулювали.

Шкідливі заходи, що гальмують світову торгівлю, включають:

субсидії - 6442,
заходи підтримки експорту - 2689,
тарифи (мита) - 1969,
інші інструменти - 4121.

За даними Hinrich Foundation країни Великої двадцятки з 2008 року до I кварталу 2023 року застосували понад 400 тисяч заходів гальмування або блокування вільної торгівлі.

Заходи гальмування чи блокування вільної торгівлі країнами G-20

Джерело: Corporate Subsidies: How Governments Impede Trade. Number of Subsidy Distortions by Implementing Country 2008 – Q1 2023. Hinrich Foundation. August 2023 https://www.hinrichfoundation.com/research/wp/trade-distortion-and-protectionism/how-states-use-subsidies-to-impede-trade/

95% спотворень вільної торгівлі в Китаї - це результат фінансових грантів комерційним організаціям. За даними CSIS, Китай витрачає на державну підтримку бізнесу більше, ніж на оборону. 30% спотворень торгівлі в Німеччині є результатом державних кредитів. У США 14% викривлень - це субсидії, наприклад, у виробництво чіпів.

В дослідженні Світового банку про вплив на зовнішню торгівлю промислової політики робиться важливий висновок:

L"По-перше, ми підтверджуємо традиційну стурбованість тим, що субсидії обмежують доступ до ринків. Коли ці ринки ємні, наслідки, найімовірніше, будуть глобальними, і експортери не зможуть уникнути негативних ефектів. Два десятиліття тому сільськогосподарські субсидії на великих розвинених ринках викликали найбільшу стурбованість. Тепер нам також необхідно розглянути наслідки промислових субсидій для промислового розвитку та економічної диверсифікації в торговельних партнерах, особливо в країнах, що розвиваються.

По-друге, ми виявляємо нову проблему, що виникає через поєднання промислової політики та преференційних торговельних угод (ПТС). Не учасники ПТС уже зіткнулися з витратами перебування поза цими угодами, оскільки ПТС переважно знижували явні торговельні бар'єри, як-от тарифи, за допомогою взаємної лібералізації та неявні бар'єри, як-от технічні регламенти, за допомогою взаємного визнання та гармонізації. Тепер експортери з країн, які не є членами, перебувають у ще більш невигідному становищі порівняно з виробниками в рамках ПТС, які захищені від несприятливого впливу промислової політики."L

За оцінкою ОЕСР:

L"субсидії широко поширені. Менше 3% усіх фірм не одержували жодних субсидій жодного року; про субсидії не повідомлялося тільки у 8% спостережень за фірмами за рік; близько половини фірм одержували принаймні один вид державної підтримки щороку впродовж періоду, щодо якого є дані; 90% фірм одержували вигоду від принаймні однієї субсидії впродовж половини періоду, щодо якого є дані. Отримання державної підтримки є широко поширеним, хоча точна форма цієї підтримки може змінюватися з плином часу; повсюдність і сталість субсидій можуть бути зумовлені їхньою природою як частин податкового кодексу або багаторічними стратегіями промислової політики, що вимагають постійної державної підтримки."L

Державні субсидії руйнують міжнародну торгівлю, якщо не більше, то такою ж самою мірою, як імпортні мита. У середньому їхній обсяг невеликий, якщо застосувати до всіх фірм, - близько 0,6% виторгу, але уряди концентрують ресурси на підтримці фаворитів номенклатури, які отримують субсидії обсягом понад 15% виторгу.

Уряд Д. Трампа став жертвою елементарної хибної думки в економічній науці та політекономії, що торговий дефіцит - це зло для економіки. На торговельний баланс впливає ціла безліч чинників, зокрема рівень заощаджень та інвестицій.
Share

Немає сенсу розглядати торговельні баланси з окремими країнами, особливо в контексті складних переплетінь глобальних ланцюжків цінності, багатонаціональних корпорацій, які десятиліттями працюють по всьому світу. На думку експертів Інституту Катона:

L"розрахунок тарифної ставки Білого дому навряд чи складніший за розподіл двостороннього торговельного дефіциту між Сполученими Штатами та кожним торговельним партнером на кількість товарів, що імпортуються до Сполучених Штатів, а потім (абсолютно навмання) подальше ділення його на 2. Вуаля, ось вам і «взаємна» тарифна ставка."L

Наприклад, Бразилія, яка має відносно високі торговельні бар'єри, отримала таке саме імпортне мито, як Сінгапур, з яким у США є договір про вільну торгівлю, бо в торгівлі з Бразилією у США профіцит. Товари з островів Saint Pierre and Miquelon отримали імпортне мито в 50%, тому що ввезли собі товарів з Америки тільки на $3,4 млн, а експортували в США товарів на $100 тисяч. А ось Маврикій із середньозваженим імпортним тарифом у 1,3% отримав «взаємне» мито в 40%.

Різниця в ставках імпортних мит за версією Адміністрації Трампа та реальні митні ставки країн, підтверджені СОТ

Країна	Ставка мита, версія США, %	Ставка мита, СОТ, %	Різниця у %
В'єтнам	90	5,1	84,9
Шрі-Ланка	88	7,5	80,5
Сербія	74	6,4	67,6
Китай	67	3	64
Таїланд	72	6,3	65,7
Швейцарія	61	1,7	62,3
Тайвань	64	1,7	62,3
Індонезія	64	5,3	58,7
Ангола	63	7,3	55,7
ПАР	60	5,8	54,2
Пакистан	58	7,6	50,4
Казахстан	54	5,9	48,1
Японія	46	1,9	44,1
Малайзія	47	3,3	43,7
ЄС	39	2,7	36,3
Ізраїль	33	3,6	29,4
Н. Зеландія	20	2,3	17,7
Грузія	10	1,9	8,1
Австралія	10	2,5	7,5
Албанія	10	3,3	6,7
Великобританія	10	3,3	6,7
Україна	10	3,4	6,6
Чилі	10	6	4
Туреччина	10	6,1	3,9
Бразилія	10	6,7	3,3
Аргентина	10	10,3	-0,3

Джерело: "Reciprocal Tariffs," The White House, April 2, 2025; "MFN—Trade-weighted average duty (percent)," WTO Stats; and "Regulating Imports with a Reciprocal Tariff to Rectify Trade Practices that Contribute to Large and Persistent Annual United States Goods Trade Deficits," The White House, April 2, 2025.

Далеко не тільки прихильники вільної торгівлі та капіталізму критично висловилися з приводу запропонованої Д. Трампом зовнішньоторговельної політики. Навіть mainstream економісти з науково-дослідних, мозкових центрів практично одноголосно зійшлися в оцінках якості та ефективності прийнятих рішень. Так президент Інституту світової економіки Петерсона (PIIE) Адам Посен (Adam Posen) заявив:

L"Це не створить і частки того зростання зайнятості в обробній промисловості США, про яке заявляє Адміністрація. Фактично, це скоротить частку американських компаній у світових продажах автомобілів. Невизначеність, що нависла над корпоративними інвестиціями, збережеться з огляду на характер відкритих тарифних загроз і те, як вони вирішуються. Таким чином, ризик рецесії в США зростає. Слід очікувати інфляцію в будь-якому разі, чи буде зростання або падіння"L

Він також вказує на ризики запровадження заходів у відповідь.

Олівер Бланшар, один із провідних mainstream економістів, колишній головний економіст МВФ, стверджує:

L"Мати двосторонній торговельний профіцит/дефіцит із різними країнами - це те, як повинно бути. Намагатися усунути кожну з них просто нерозумно. У мене торговельний дефіцит з моїм бакалійником, торговельний профіцит з моїм роботодавцем. Я не впевнений, що для мене було б гарною ідеєю працювати на мого бакалійника. Навіть якби втрати для професії економіста були мінімальними, я не дуже добре пакую продукти. Те ж саме і з країнами. Є причини, через які ми продаємо більше одному, купуємо більше в іншого. Різні тарифні ставки в різних країнах передбачають перерозподіл дефіциту і профіциту між країнами, але жодних очевидних змін у загальному торговому дефіциті. Повертаючись до мантри економіста (і сили ідентичностей): якщо ви хочете скоротити загальний торговельний дефіцит, збільшуйте заощадження (ви могли б розглянути можливість скорочення бюджетного дефіциту?) або зменшуйте інвестиції..."L

Джерело: PIIE experts react to Trump’s tariffs announced April 2. Peterson Institute for International Economics April 3, 2025 https://www.piie.com/blogs/realtime-economics/2025/piie-experts-react-trumps-tariffs-announced-april-2

Таким чином, режим міжнародної торгівлі до запровадження Д. Трампом всеохоплюючих імпортних мит 2 квітня 2025 р. категорично не можна назвати режимом вільної торгівлі, сприятливим для глобалізації. Кількість, інтенсивність та обсяг державних заходів торговельної, промислової, інноваційної, екологічної політики давно перетворили міжнародну торгівлю на нерівну, несправедливу, невільну конкуренцію. Головними джерелами викривлень торгівлі, протекціоністської політики стали країни Великої двадцятки. Вони виробляють 85% світового ВВП, забезпечують 75% світової торгівлі. Між ними триває активне перетягування каната, яке інтенсифікували дві події: світова фінансова криза 2008-2009 років та епідемія COVID-19, що різко збільшили державний інтервенціонізм і прискорили руйнацію світової торговельної системи.
Share

Висновки та оцінка майбутнього

Нова торговельна політика Адміністрації Д. Трампа, по суті справи, поставила хрест на системі міжнародної торгівлі, що розвалюється і не працює.

Країни й блоки країн (наприклад, ЄС) давно почали торгову війну між собою. Американський уряд в односторонньому порядку запропонував новий формат відносин, американоцентричний. Він навряд чи буде прийнятий країнами, які формують значну частину міжнародної торгівлі. Китай уже заявив про запровадження заходів у відповідь. Європейський Союз також розглядає режим і обсяг їх запровадження. Зараз кожен за себе. Навіть трансатлантичне партнерство, відносини між ЄС і США потребують повного перезавантаження.

Зміна обсягу зовнішньої торгівлі між ЄС і США чинитиме тиск на курс $ до євро, зміну грошових потоків загалом і прямі іноземні інвестиції зокрема. Окремі європейські експерти вже пропонують ЄС пом'якшити тиск американських мит девальвацією євро. У світлі того, що США, по суті справи, запровадили торговельне ембарго на китайські товари, одним із ризиків для ЄС може бути різкий приплив китайських товарів до Європи. Жодна з країн G20, включно зі США, Китаєм, ЄС, без серйозних фіскальних наслідків не може продовжувати поточну промислову, інноваційну політику.

У світлі нових гострих викликів у сфері безпеки країнам буде потрібно глибока ревізія бюджетно-податкової політики при збереженні такої монетарної політики, яка б забезпечила макроекономічну стабільність і низьку інфляцію. З іншого боку, існує ризик зараження протекціонізмом фінансових ринків, ринків послуг. Це внесе ще більше сум'яття у світову економіку. Новий глобальний торговельний режим «кожен сам за себе» підвищує ризики руйнування глобальних ланцюжків цінності, зокрема вже обкатаних стабільних логістичних шляхів і транспортних коридорів. Активізуються сили протидії іноземним інвестиціям, бо вони сприйматимуться, як ресурси країн-торговельних опонентів або навіть ворогів.

Окремі підприємства, сектори, які отримають бонуси від нових заходів торговельного протекціонізму, тимчасово стануть бенефіціарами такої політики, але для переважної більшості бізнесів режим торговельної самоізоляції з високим ступенем ймовірності збільшить регуляторні, транзакційні витрати, погіршить доступ до капіталу і сировини, що точно позначиться на споживчих цінах....

Ми можемо стати свідками такої потужної багаторівневої, різноспрямованої деформації міжнародних відносин та інститутів, що призведе до депресії та різкого загострення протистоянь між країнами, аж до «гарячих» війн.

Поширити

Теми

Торгівля та інвестиції

Виробництво товарів і послуг

Світ

Тренди

Економічна криза

тарифы Трампа

СОТ

Ярослав Романчук

Президент Міжнародного Інституту Свободи ILI (Україна). Відомий український та білоруський економіст, популяризатор Австрійської економічної школи на пострадянському просторі. Спеціалізується на реформах у перехідних економіках на постсоціалістичному просторі.

Публікації автора

Отримуйте свіже дослідження щомісяця

Підпишіться та дізнавайтесь першим про наші заходи та публікації

Підписуючись, ви погоджуєтеся з нашою Політика конфіденційності

АЕШ — панацея від гібридних криз XXI століття

Економічні кризи вимагають точної діагностики причин, особливо якщо вони повторюються, мутують, генеруючи кризові явища в інших секторах, сферах або країнах.

Фіскальна політика

Володимир Золоторьов

4 Лютого, 2025

Тарифи замість податків

Трамп вбачає в тарифах на імпорт не тільки інструмент зовнішньополітичного торгу, а стимул для економічного зростання США. Але у цій конструкції є слабкі ланки. Які?

Що відбувається у США і чому це важливо для українців? image

Політика і право

Володимир Золоторьов

19 Березня, 2025

Що відбувається у США і чому це важливо для українців?

Щоб зрозуміти події, які відбуваються сьогодні в Сполучених штатах Америки, необхідно ознайомитись з історією цієї країни хоча б у скороченій версії.