Всі публікації
Малий бізнес як двигун прогресу: уроки Європи для України
Справжній портрет бізнесу Євросоюзу, де малі підприємства становлять 94%, дають 50% робочих місць та генерують 35% доданої вартості
6 Жовтня, 2024
Виробництво товарів і послуг
Світ
Євро-інтеграція України
Конкурентоспроможність
Поширити
Що таке типовий бізнес у ЄС? Ні, це не транснаціональні компанії, сховані у склі хмарочосів, не фешенебельні готелі у безцінних палацах доби Реставрації. 98,8% - це малі та мікропідприємства, які працевлаштували майже 79 мільйонів громадян ЄС та мігрантів (понад 18% всього населення ЄС). Вражає?
При цьому на частку мікробізнесу — кав'ярень, майстерень, булочних, ательє, хостелів, індивідуального консалтингу тощо припадає аж 94%! Малий і дуже малий бізнес дає 50% всіх робочих місць ЕС і генерує понад 35% доданої вартості
Великі підприємства при цьому склали всього 0,16% від загальної кількості комерційних організацій, надаючи всього 35,3% всіх робочих місць і 47,5% усієї виробленої в економіці країн ЄС доданої вартості.
Таким є справжній портрет бізнесу Євросоюзу, куди так наполегливо прагне Україна, згідно зі свіжим звітом Eurostat.
| Структура бізнесу ЕС | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Всього | Мікро (менше 10 працівників) | Малі (10-49 працівників) | Середні (50-249 працівників) | Великі (понад 250 працівників) |
| Кількість підприємств, тисяч; % від загального | |||||
| Кількість підприємств, 2022 | 31 998 000 | 30 119 000 94,1% | 1 513 000 4,7% | 246 600 0,8% | 52 704 0,16% |
| Кількість зайнятих, 2022 | 159 908 000 | 48 498 000 30,3% | 30 278 000 18,9% | 24 628 000 15,4% | 56 504 000 35,3% |
| Додана вартість, 2021 | €9 393 млн | €1 807,7 млн 19,2% | €1 513 млн 16,1% | €1 609,6 млн 17,1% | €4 463 млн 47,5% |
Джерело: Key Figures on European Business. 2024 edition. Publications Office of the European Union. July 2024 https://ec.europa.eu/eurostat/en/web/products-key-figures/w/ks-et-24-001
Товща вудка - крупніша риба: причини успіху великого бізнесу ЄС
Безумовно, великі заводи та компанії є дуже важливими для функціонування економік країн ЄС, але важливе питання, як з'явилася така концентрація капіталу, що такий мізерний відсоток комерційних організацій став таким значущим для економіки?
Великий бізнес має особливий статус на ринках праці та фінансовому та недоступні для малого/мікробізнесу інструменти та механізми лобіювання своїх рішень на найвищому рівні влади як у своїй країні, так і Брюсселі, а також достатні ресурси, щоб впоратися з високим регуляторним навантаженням, оплачувати послуги юристів, бухгалтерів, консультантів із фінансів, проектів тощо.
- Вони є однією з невіддільних частин синдикату VIP розпорядників чужого.
- Вони значною мірою підтримують політичну основу в країнах ЄС.
- Вони не допускають лібералізації умов входу на ринок, зниження регуляторного та транзакційного навантаження на бізнес.
У парі із великим бізнесом працюють і транснаціональні компанії.
146 тисяч МНП (multinational enterprise MNE), тобто багатонаціональних підприємств зареєстровано в ЄС та країнах EFTA (Швейцарія, Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія) у 2022 році. 64% з них контролюється з країн ЄС, 9% - із країн EFTA, 27% - із інших країн (США, Британія, Китай, у т.ч. Гонконг).
Згадані компанії Європи (МНП в EU-EFTA) створили 48 млн робочих місць, важливо зазначити, що 76% з них контролюється компаніями з країн ЄС.
Загалом багатонаціональні підприємства є дуже цінними для економіки Євросоюзу. Вони дають 28% всіх робочих місць, промисловість – найбільший сектор зайнятості для МНП в EU-EFTA.
Без малого та мікробізнесу Європейський Союз давно б скотився у токсичний синдикалізм та олігархат. Саме малі фірми та самозайнятість є не лише драйвером економічного зростання, а й створює унікальне підприємницьке ціннісне середовище, з якого народжуються нові виробництва матеріальних та нематеріальних цінностей.
Чим вільніше правове, регуляторне, фінансове середовище для малого та мікробізнесу, тим вищі шанси для досягнення справжнього економічного прориву у довгостроковій перспективі.Share
Як ви вважаєте, чому Європейський Союз програв конкурентну боротьбу США та Азії?
Держава побудувала надто високі бар'єри між великим європейським бізнесом та мікро/малим. В результаті сталося те, що завжди відбувається в ситуації обмеження конкуренції: спочивання на лаврах великого бізнесу. Його лінощі, інерція, дефіцит інноваційності, зарозумілість і ставлення «я все одно з чиновниками та політиками домовлюся» і є гальмо.
Для мікро та малого бізнесу таке середовище - тягар, оскільки Євросоюз замість універсального, секторально/географічного нейтрального, однакового для всіх комерційних організацій перетворився на регуляторного плямистого жирафа с тисячею особливих зон та територій, десятками тисяч нормативних актів, які створюють особливі податкові, фінансові, митні, регуляторні режими для фаворитів номенклатури.
Євросоюз і країни-члени ЄС здійснили масовий трансферт економічної влади з рук Споживача до рук VIP-розпорядників чужого, порушивши автоматичні ринкові механізми координації, корекції руху найрізноманітніших форм капіталу Євросоюз своїми ж руками, з подачі великого бізнесу, занурився в зону стагнації, з наростальним числом сфер деградації. Ні, це зовсім не означає, що Євросоюз, його учасники приречені на скочування у стан країн третього світу. Запаси, резерви, джерела генерації доданої вартості, безперечно, є. Але як де розвиток?
Євроінтеграція та малий бізнес: як не втратити його
Україні критично важливо бачити різницю правових, регуляторних, фінансових, інвестиційних режимів для великого бізнесу та МНП в EU-EFTA з одного боку та мікро/малого бізнесу з іншого.
Великий бізнес в Україні міцно пов'язаний із VIP-розпорядниками та споживачами чужого (політики, силовики, правоохоронці, «тіньовики»). Він значною мірою сформувався через статус «розпорядника чужого», тобто державного і легко порозуміється з великим європейським бізнесом, з Великою Брюссельською Бюрократією.
- Вони узгодять режими, ставки, регламенти, порядок видачі дозволів, ліцензій та сертифікатів.
- Вони визначають число та правила діяльності спеціальних зон/територій/технопарків.
- Вони стверджують програми, проекти для тих, хто отримуватиме дотації та компенсації.
У такому розкладі український мікро та малий бізнес впаде жертвою домовленостей Великої бюрократії Євросоюзу та українським політичним істеблішментом.
Формально, на рівні закону, можна банально зробити copy-paste європейського Acquis communautaire і Брюссель на вимогу великого бізнесу ЄС заявить про готовність України стати членом Євросоюзу. Таке рішення буде вигідним для бюрократії ЄС/України, численних консалтингових структур, які обслуговуватимуть нові програми, проекти та потоки. При цьому Уряд України з високим ступенем ймовірності позбавить національний малий та мікробізнес шансу стати повноцінним драйвером швидкого, довгострокового економічного зростання та розвитку.
Залучення до країни іноземних інвестицій, включення країни до глобальних та регіональних ланцюжків цінності – це імператив української економічної політики.
Без участі різного іноземного капіталу (гроші, нематеріальні активи, технології, доступ до мереж, менеджмент) модернізація України неможлива.
Ставка на модель підприємницького зростання - необхідність сьогодення
Базові елементи моделі підприємницького зростання. Мала держава, безумовний захист приватної власності, прості, універсальні, нейтральні «плоскі» податки, мультивалютність та вільне переміщення капіталу, вільний ринок праці, переміщення центру для управління ризиками на взаємини «виробник – споживач» без участі держави.
Український уряд сьогодні проводить економічну, податкову, монетарну, регуляторну політику на користь великого бізнесу та споживачів чужого.
Законодавство країни схоже на решето, де є пільги, дотацій, особливі режими для окремих бізнесів секторів та регіонів. У такій ситуації головним є Чиновник із безпрецедентним масштабом дискреції щодо інтерпретації того самого законодавства.
Це і є модель держави загального інтервенціонізму.
Вона робить багатими та благополучними 3% населення країни. Інші 97% платять за їхніми рахунками або просто залишають країну у пошуках кращого життя.
Поширити
Теми
Виробництво товарів і послуг
Світ
Євро-інтеграція України
Конкурентоспроможність
Ярослав Романчук
Президент Міжнародного Інституту Свободи ILI (Україна). Відомий український та білоруський економіст, популяризатор Австрійської економічної школи на пострадянському просторі. Спеціалізується на реформах у перехідних економіках на постсоціалістичному просторі.
Рекомендовані матеріали
B-Ready 2024 замість Doing Business
Чи є майбутнє у нового інструменту Світового банку, в який «забули» включити кілька найбільш економічно потужних країн?
Єврокорупція
Корупція – це прямий наслідок діяльності Держави, її дуже небезпечний і коштовний провал, який останніми роками посилюється в більшості країн Євросоюзу.
Марафон глобальної інноваційності: лідери та аутсайдери
Як це - жити в інноваційній країні, де креативність та нестандартність мислення є одним з шляхів до власного добробуту? Запитайте у Швейцарії, США, Швеції, Китаю та Сингапуру.