Всі публікації
Чому українці не задоволені Конституцією?
Теорія конституційного поля та необхідні умови для створення ефективної Конституції країни та самовдосконалення нації.
13 Листопада, 2024
Політика і право
Поширити
Право дуже тісно пов'язане з економікою (принаймні, на конституційному рівні). Звичайно, теорія конституційного поля — це дуже амбітна назва, але давайте вживати поняття “поля” як умовне, оскільки про поле треба окремо писати підручники й монографії. Що таке поле в конституційному праві? Це фактично простір транзакцій. Якщо вони оформлюються правом, то це є поле правочинів, тобто транзакції можуть бути правові, а можуть бути позаправові. Якщо вони є оформлені правом, то це правочини — символічний простір соціальних транзакцій, які діють між такими потужними масштабними суб'єктами: громадянське суспільство, його інститути, індивіди; держава і представники держави (її агенти) - посадові, службові особи. Ну і, власне, ресурси, які можуть бути будь-якими — тобто матеріальними, нематеріальними.
Конституційне поле — поле конституційних змін. Це взаємодія між громадянським суспільством і державою з приводу ресурсів, а також з приводу права і свободи розпоряджатися ресурсами.
Маючи досить значний досвід сповідування “підривних ідей” щодо нашої Конституції як представник громадського сектора (Гельсінська спілка, а пізніше — Харківська правозахисна група) у робочій групі, яка тоді писала Конституцію (1992 рік) і працюючи в ній пізніше, коли Конституція вже існувала, і навіть ставши членом Конституційної комісії при Президентові з питань правової реформи в частині конституційних трансформацій мушу визнати: якщо подивитися в ретроспективі, то ми ніколи не були задоволені власною Конституцією.
Перший етап невдоволення — це часи Президента Кучми та референдуму 2000 року, коли Президент ставив питання щодо ухвалення нової Конституції шляхом референдуму. Очевидно, що таке формулювання було відкинуте Конституційним Судом, хоча питання було своєчасним.
Пізніше, другий — за часів Януковича, коли Конституційна асамблея взагалі повністю переписала основний Закон України. Й тільки події на Майдані (побиття студентів і початок Революції Гідності) фактично знищили всі наслідки її діяльності. Щойно відійшов в минуле Янукович, як з'явився Порошенко. Він теж утворив нову Конституційну комісію, і вона почала знову переписувати Конституцію. Коли каденція Порошенко закінчилася, прийшов Зеленський, який знову створив ще більш розгалужену, чергову комісію. Ну принаймні сьогодні вона завмерла, нічим не займається, але на початковому етапі було кілька засідань щодо продовження реформи. Тобто Конституція, яку ми маємо, не задовольняє нікого — навіть вищі ешелони влади чи істеблішмент.
Хочу представити вам власний погляд на неформальний, але ефективний конституціоналізм, і те, які вимоги до нього є визначальними.
Теорія конституційного поля — це фактично теорія про те, що є необхідними складниками для створення в будь-якій країні на будь-якому просторі ефективних конституцій.
З погляду Нікласа Лумана (відомого соціолога), конституціоналізм виникає на певному етапі, як обов'язковий щабель для будь-якої країни, що досягає певного рівня розвитку цивілізації та культури. Відвертіше говорячи, капіталізму — тобто якщо капіталізм не настає, серйозної потреби в конституціях так і не виникає.
Той факт, що сьогодні весь світ має конституції, зовсім не означає, що цей світ послуговується конституційним полем і взагалі розуміє, що таке Конституція й для чого вона існує. Конституції є ефективними лише в тому “золотому мільярді” Валлерстайна — на Заході або в дотичних країнах (скажімо, в Японії та Австралії). І саме про цей конституціоналізм ми будемо вести мову.
Коли ми говоримо про транзакції та взаємодію суб'єктів громадянського суспільства, держави й ресурсів, котрими вони володіють, то йдеться фактично не просто про взаємодію, а про постійну конкуренцію. Тобто держава хоче екстраполювати свої функції якомога ширше, а громадянське суспільство бажає відстояти приватні засади. Це нормально і ця конкурентна взаємодія між ними опосередковується конституційним правом.
В такому сенсі, коли ми говоримо, що Конституційне право, яке тісно пов'язане з ідеєю верховенства права, то ми повинні розуміти, що право — це приблизно як правила гри в покер. Тобто вони не визначають що є добром і злом. Ефективне Конституційне право не вказує виміри добра і зла, воно лише регламентує як ви будете домовлятися і як ви будете визначати що є поганим, а що є добрим.
Конституційне право є базисною процедурою, але воно не переймається питаннями що буде на виході й що має бути на вході. На вході є, скажімо, республіканський устрій або монархічний конституційний — одним словом, форма правління може бути будь-якою, але право показує як при цьому устрої приходити до певних рішень, бажано правильних. Це і є принцип верховенства права.Share
Втілення верховенства права, конституційного права та боротьба за правильні рішення і є тим полем, на якому здійснюється або не здійснюється національний поступ. Ідея про те, що конституціоналізм повинен бути пов'язаний з поступом або з прогресом є американською за своїм походженням, і саме американці вважали, що Конституція — це і є гарантія поступу, гарантія прогресу. В американській термінології є ще більш точний термін самовдосконалення націй.
Що призводить до самовдосконалення націй?
- Свобода, яку не треба ускладнювати (попри тисячі визначень свободи). В конституційному праві західного типу свобода фактично означає право актора чи то від громадянського суспільства, чи то від держави залежно від позицій вчиняти по-своєму. Право вчиняти по-своєму це і є Свобода.
- Індивідуалізм. Західне конституційне право побудоване на індивідуалізмі, конституційне право (попри всю риторику, яка є в українській версії з наслідками соціалізму, тоталітаризму і так далі) має справу з індивідами. Для конституційного права в його дієвій версії суспільства не існує.
- Спрощення і прискорення соціальних транзакцій. Тобто коли працює ефективна Конституція, її завдання спрощувати й прискорювати всі соціальні транзакції, котрі існують в суспільстві. І головним тут є і запровадження ринку — і в цій площині не можна не згадати Фрідріха Хайєка, який у своїх останніх роботах писав: “якщо буде загроза демократії та ринку, то треба рятувати ринок, а демократія якось виживе”.
Це спрощення/прискорення транзакцій дуже яскраво відобразилося в теорії так званого економічного конституціоналізму Джеймса Б’юкенена, який був нобелівським лауреатом, математиком і економістом, і який фактично з нуля намагався, використовуючи математичні методи, написати нову Конституцію Сполучених Штатів. Його метою було перевірити, наскільки Конституція США, створена батьками-засновниками, відповідає сучасній математичній моделі, якби вона була змодельована математичним способом. І Б'юкенен писав, що коли вони завершили цю роботу, виявилося, що Конституція, створена математично, дуже подібна до Конституції, створеної батьками-засновниками. Вони не мали комп'ютерів, не мали математичного апарату, але зробили геніальну річ, послуговуючись лише інтуїцією. Б'юкенену відтоді належить висловлювання, що Конституція — це Біблія ринку (Bible of the Market).
Наведемо приклад спрощення, прискорення транзакції — ринковий запит на місце в гарному дитячому садочку, де є іноземні мови, басейни тощо. При капіталізмі — заплати за дорогий садочок і отримуй місце. При соціалізмі, як правило, гарний садочок один на район, а це означає треба дзвонити або прокурору або начальнику міліції, чи першому секретарю тощо, і тоді ви отримаєте, або не отримаєте місце в бажаному дитячому садку. Тобто при соціалізмі ми маємо типовий перерозподіл, корупцію і так далі. В умовах ринку існує стільки дорогих садочків, скільки необхідно, щоб задовольнити попит. Це транзакції через гроші — просто і вигідно — і саме так працює спрощення і прискорення.
Крім того, важливою вимогою є варіативність. Ця вимога означає, якщо ми виходимо з ідеї поступу, що Конституції прагнуть пришвидшити поступ, а, поступ — це і є біографії конкретних людей. Варіативність означає, що десь до 44 років (за даними МОЗ, це є вік молодості) люди акумулюють ресурси — накопичують їх через освіту, знання мов, різні практики, подорожі світом, коли вони обирають місце проживання. І спілкуючись з представниками західного світу та пострадянських країн, навіть молоді, ми стикаємося, в більшості проявів, з різним масштабом уяви, навіть у географічному сенсі вибору місця проживання: хтось мислить континентами, а хтось в рамках однієї країни. Є смілива уява західного типу, і є дуже скромна уява (майже відсутність уяви) у людей в посттоталітарному світі.
Варіативність означає множинність практик, множинність досвіду: якщо до 44 років ти маєш багато варіантів, яким чином ти можеш зростати, яким чином ти борешся за розпізнавання (як оцінку твоїх індивідуальних якостей) та престиж, то ти вже зовсім під іншим кутом зору будеш дивитись і на правове поле. Людина з таким досвідом, наприклад, дивиться на сучасні шлюби як на множинність, бо в різних країнах буває 5-10 версій шлюбу, а буває лише одна (як в Україні) офіційна, через право.
Наявність цих вимог, які можна задовольнити або не можна задовольнити, свідчить про існування справжнього або несправжнього, фіктивного, неформального або формального конституціоналізму. Тобто якщо ви забезпечуєте свободу, спрощення, прискорення соціальних транзакцій, варіативність накопичення й витрачання ресурсів — це важливо.
Найбільш важливою є остання вимога, яка полягає в чіткому розрізненні символічного простору — простіше кажучи, людська уява, свобода слова, преси, свобода комунікації й предметно-фізичного простору. Існують кілька версій розрізнення:
- американська версія (ґрунтується на першій поправці);
- західноєвропейська версія;
- східноєвропейська версія.
Східноєвропейська версія, звичайно, найгірша, європейська трошки поліпшена через законодавство Європейського Союзу, яке наблизило, через 13-ту статтю Хартії засадничих прав, свободу слова до стандартів приблизно американських (але це все-таки не американські стандарти). І, нарешті, та, що є власне американською — це заборона втручатися в символічний простір, тобто заборона Конгресу ухвалювати закони, які скорочують, звужують свободу слова, знищують свободу слова, преси, совісті (шість свобод). Конституціоналізм має багато підводних каменів. Тому що коли ми ототожнюємо Сполучені Штати як творців і винахідників конституціоналізму із Західною Європою, то не слід забувати, що Сполучені Штати є продуктом сварки: розварилася частина суспільства з Європою (комфортною достатньо, як на XVIII століття) і виїхала за кордон. Й Ральф Уолдо Емерсон пізніше казав, що не дай Боже відновити патерни сприйняття світу західноєвропейські!
Сьогодні ми їх майже ототожнюємо, але крутий американізм не погоджується бути європейським. Тобто він наполягає на своєму, на своїх цінностях. В конституційному праві для України це означає: або ми підемо за європейськими моделями (на що ми дуже так серйозно намірилися), або ми візьмемо американську версію — набагато більш ризиковану, але більш ефективну.
Сполучені Штати Америки сьогодні мають у п'ять разів більше науковців, ніж вся Європа, разом взята. Вони продукують фактично 80-90% наукових відкриттів, які робляться у світі. Американський військовий бюджет — займає приблизно 37-38% світового військового бюджету. І, нарешті, якщо говорити про американську культуру, то Кшиштоф Зануссі, аналізуючи популярність американських фільмів, а вона є беззаперечною, намагається дати відповідь на питання: чому американські фільми є настільки впливовими? Тому що моделі американського життя, це модель індивідуалізму, в якій людина максимально вільна, і сама ухвалює основні рішення у своїй біографії й ця модель як спокуса, проникає через кіно. Тому що герої американських фільмів, як правило, розв'язують проблеми самостійно. Вони не звертаються ні до кого і за цим стоїть дуже багато світоглядних речей, котрі ми можемо врахувати в конституційному праві — або не можемо.
Не можемо, але повинні. Тому що наша країна 20 років поспіль тримає перше місце у світі по смертності. Україна — найбідніша країна при наявності найкращих ресурсів, але ми географічна перлина Європи з вкрай неефективною економікою.
Слід додати, що практично всі, хто писали українську Конституцію, не мали жодного реального досвіду перебування на Заході, не жили в Європі чи в Америці. Вони знали це з книжок і всі вони були марксистами, котрі були достатньо обізнані в критичній марксистській теорії щодо капіталізму, але які сумнівалися в капіталізмі. Тобто вони лише засумнівалися в соціалізмі на користь капіталізму. І якщо ви прочитаєте чинну Конституцію України, то побачите, що соціалістичні вуха стирчать починаючи з першого розділу “Загальні засади”. Західна доктрина говорить: не можна примушувати людей робити те, що не вимагається законом. Закон ухвалюють депутати, і люди мають зворотний зв'язок: якщо їм закон не подобається, вони не голосують надалі за цього депутата — тобто це є кібернетичний зв'язок.
В українській редакції Конституції написано: не можна примушувати до того, що не передбачено законодавством. І лише цим ми фактично збільшили обсяг директивності в кілька десятків, якщо не сотень разів. За даними Міністерства юстиції, в Україні на сьогодні існує близько півмільйона нормативних актів. За стандартами західного правового регулювання має бути 80% диспозитивного регулювання, тобто через свободу, і 20% імперативного. В Україні 80% імперативного і лише 20% диспозитивного. Тобто ми абсолютно тоталітарні в правовому сенсі — ми глибоко тоталітарні.
Ці питання є дуже серйозними насправді, тому що ми не зростаємо і розрив між нами та країнами-сусідами, котрі належали до Варшавського договору, лише поглиблюється, тобто в абсолютному вимірі ми піднімаємося, але у відносному — деградуємо незалежно від війни.
Поширити
Теми
Політика і право
Всеволод Речицький
Доцент Школи права Українського Католицького Університету, кандидат юридичних наук. Спеціаліст з конституційного права й політичних наук, член Комісії при Президентові України з питань правової реформи, розробник модельного проекту Конституції України.
Рекомендовані матеріали
Популізм шкодить економіці та репутації України
Чому Президентська програма допомоги в 1000 грн завдасть матеріальних збитків найбіднішим українцям, погіршить макроекономічне становище країни й деморалізує підприємців?
Дефолт
Боргова павутина, в якій борсається Україна – справа рук українських політиків та чиновників. Чи загрожує країні Дефолт?
Національна Оборона вільної України
Держава, вільне суспільство та російсько-українська війна. Альтернативні сценарії для перемоги.