Прем'єрний Індекс B-Ready 2024 - це апробація нового інструменту оцінки, до якого прикута увага десятків тисяч економістів, юристів, консультантів по всьому світу. Це новий інструмент оцінки якості ділового клімату від Світового банку (СБ).
Колись популярний індекс Doing Business (остання версія вийшла 2019 року) замінено на Індекс B-Ready (Business-Ready). Його перша експериментальна версія вийшла на початку жовтня 2024 року й охопила лише 50 країн. Наступного року заплановано включити до індексу 100 країн, а 2026 року - 180 країн.
Вочевидь, Світовий банк хоче уникнути повторення «долі» індексу Doing Business, який за 17 років став найпопулярнішим економічним індексом у світі, але був «вбитий» через корупцію та недоброчесність окремих чиновників СБ, а також деяких країн, що намагалися домовитися щодо покращення своїх показників. Зараз ми можемо спостерігати відродження славної традиції знову мати своєрідний хіт-парад країн за якістю ділового клімату.
Попит на такий інструмент у світі величезний. Ним цікавляться інвестори, які порівнюють різні юрисдикції з погляду інвестиційної привабливості.
Він важливий для політиків, які змагаються за залучення інвестицій, а також ведуть діалог із бізнесом і суспільством.
Він становить інтерес для науковців, формуючи базу для дослідження різних аспектів економічного розвитку та зростання.
Будь-який індекс — це спрощення та прийняття певних припущень, а також складний теоретичний та практичний виклик. По-перше, тому що в одному індикаторі необхідно узагальнити всі ключові компоненти того, що називається «діловий клімат». По-друге — дуже складно об'єктивно й адекватно провести такі заміри за єдиною методикою в усіх країнах світу. Оцінити якість ділового клімату — це не те ж саме, що виміряти температури повітря або тиск людини. Приладу для цього не існує, а попит породжує пропозицію.
Після п'ятирічної перерви творець B-Ready індексу — Світовий банк так визначає його мету: «...Занадто довго увагу приділяли тому, що уряди можуть зробити на благо бізнесу, і недостатньо тому, що бізнес може зробити на благо всіх. Ця доповідь знаменує собою важливий перший крок до виправлення цього дисбалансу. Проєкт Business Ready (B-READY) спрямований на створення комплексної панелі інструментів, яка до 2026 року дасть змогу приблизно 180 країнам створити точні параметри, необхідні для динамічного розвитку приватного сектору, — поєднання умов, що скоротять бідність, сприятимуть загальному процвітанню і прискорять перехід до низьковуглецевої економіки».
Така постановка завдання надає «новонародженому» індексу занадто вираженого ідеологічного та політичного забарвлення. Інтерпретація може бути різною. «Загальне процвітання», “зелені” параметри, “скорочення бідності” - все це скоріше з партійних лозунгів, а не наукової теорії та практики.
Ще більше запитань викликає таке пояснення: «Мета індексу — прискорити розумний (smart) розвиток шляхом заохочення здорової (healthy) конкуренції між підприємствами та країнами. Він створений спеціально для того, щоб перешкодити «перегонам на пониження» (race to the bottom) або ухваленню спрощених рішень, які стали ненавмисним побічним продуктом Індексу Doing business, наших попередніх зусиль з надання допомоги країнам у створенні правильних умов для розвитку приватного сектору».
Інтерпретація поняття «розумне, здорове, відповідальне з погляду конкуренції регуляторне поле, монетарна і фіскальна політика» в руках технократів, полісімейкерів та їхніх ідеологів перетворює індекс на заздалегідь ідеологічно забарвлений інструмент.
Бізнес за визначенням створюється саме для отримання прибутку. Підприємець спекулятивно прогнозує невизначене майбутнє, експериментує з різними формами капіталу, комбінує їх так, щоб вироблені ним товари/послуги принесли чистий прибуток і окупили його інвестиції.
До стандартних показників оцінки якості роботи бізнесу належать:
валовий/чистий прибуток;
продуктивність праці;
виторг.
Для більших компаній можна використовувати такі показники, як відношення ціна/прибуток (P/E ratio):
ринкова капіталізація;
частка на ринку;
динаміка EBITDA (earnings before interest, taxes, depreciation and amortization) - «обсяг прибутку до вирахування витрат із виплати відсотків, податків, зносу і нарахованої амортизації».
Нав'язування комерційній організації інших цілей, розширеного пакета KPI (key performance indicators) - «ключових показників ефективності» - це вже ідеологічний порядок денний певних політичних сил.
Він віддаляє індекс, заснований на таких припущеннях, від базових канонів підприємницької діяльності. Уявіть собі консиліум економістів-технократів, консультантів, бухгалтерів, економетристів, юристів, представників регуляторних органів, які мають узгодити кількісні параметри та оцінки таких прикметників, як «розумний» щодо розвитку, «здоровий» щодо конкуренції, «збалансований» щодо регуляторної політики.
Аналіз показників Індексу B-READY від Світового банку
Індекс B-READY оцінює діловий клімат за 10 блоками-темами (topics):
вхід на ринок,
бізнес локація,
комунальні послуги,
праця,
фінансові послуги,
міжнародна торгівля,
податки,
вирішення спорів,
ринкова конкуренція,
неплатоспроможність бізнесу.
У кожного блоку є три базиси/опори (pillar):
регуляторне середовище/нормативна база,
державні послуги,
операційна ефективність.
Через усі десять складових червоною ниткою проходять три концептуальні ідеї: цифрова адаптація, кліматична стійкість і гендер.
За всіма темами та підкатегоріями аналізується близько 1200 індикаторів.
Кожна країна за кожною темою та опорою отримує одну оцінку за шкалою від «0» до «100». Кожна анкета опитування опрацьовуються 3 - 5 експертами на країну. Потім використовуються дані опитування World Bank Enterprise Survey.
Існує система перевірки та контролю.
B-READY-2024 складається з 50 країн (Україна до списку не увійшла).
Перед нами вельми своєрідний набір країн. До 50 країн, в яких відбулися опитування, не увійшла більшість розвинених демократичних країн (Сполучені Штати Америки, Велика Британія, Німеччина, Франція), які традиційно очолюють міжнародні рейтинги. Безумовно, у наступних виданнях рейтингу мають з'явитися країни-лідери світової економіки, і лише тоді можна буде робити висновки про рейтинг країн за основними компонентами бізнес-клімату.
Поки ж залишається дуже багато питань, пов'язаних із режимом проведення опитувань. У країнах із дефективною демократією, тим паче в авторитарних, олігархічних режимах, міжнародні організації тісно працюють з юристами, економістами, консультантами, які мають доступ до владних кабінетів.
Якщо через інструмент «Індекс B-READY» формуватиметься думка про якість ділового клімату в країні, а це прямо або побічно впливатиме на інвестиційні потоки, кредитний рейтинг або рішення щодо входження до глобальних/регіональних ланцюжків цінності, то, безсумнівно, з'явиться небезпека впливу на тих, хто опитує, і на тих, кого опитують. Схильність підштовхувати (nudge) представників або уповноважених Світового банку до вибору «правильних» респондентів також нікуди не залишається.
Утім, сам Світовий банк був неодноразово помічений у найрізноманітніших не надто об’єктивних схемах, як статистичного, так і оціночного характеру (Doing Business, перерахунок паритету купівельної спроможності з несподіваними результатами для країн BRICS), так і інвестиційного, проєктного, про що написані цілі книжки колишніми співробітниками Світового банку. Ця організація точно не має ресурсу забезпечити об'єктивність, неупередженість опитувань і, що критично важливо, єдність трактувань відповідей і оцінок. Одна справа «стійкість», «здорова конкуренція», «розумне регулювання» або «відповідальна конкуренція».
Запуск нового інструменту Світового банку для оцінки якості ділового клімату вийшов як «Перший млинець нанівець». Індекс B-Ready не тільки не виправив дефекти Doing Business, а й збільшив кількість спірних моментів в інтерпретації результатів і процесі оцінювання.
Замість того, щоб інтегрувати досвід наукових досліджень і висновків, сформованих за останні 30 років науковцями, аналітиками, які щороку роблять індекси економічної свободи, свободи людини, захисту прав власності, експерти Світового банку вирішили піти шляхом ООН з урахуванням порядку денного громадських організацій, які активно просувають DEI. У такому вигляді життя індексу B-Ready закінчиться набагато швидше, ніж його попередника. Доти, доки не відбудеться деідеологізації, деполітизації Світового банку, навряд чи слід очікувати від нього науково обґрунтованого, універсального інструменту оцінювання економічного зростання, благополуччя та розвитку приватного сектору. З іншого боку, у 2023 р. у доповідях СБ почали з'являтися згадки про економічну свободу. Відкрито стоїть питання про підтримку саме приватного сектору та підприємництва.
Якщо йде чесний пошук відповідей на злободенні питання поточного порядку денного економічного розвитку, потрібно пропонувати свої рішення. На щастя, в Австрійської економічної школи (АЕШ) більш ніж за 100 років активної наукової роботи їх дуже багато.
Чи важко оцінити легкість ведення бізнесу?
З точки зору експертів Світового банку, «легкість ведення бізнесу» - це занадто мало для визначення здорового бізнес-середовища. Вони вважають, що скорочення «витрат ведення бізнесу» може ненавмисно призвести до зростання витрат для суспільства в цілому. Тому індекс Business Ready оцінює не тільки регуляторне навантаження, а і якість регулювання, наприклад, «чи захищає, наприклад, трудове законодавство працівників від довільного звільнення? Чи робить воно ненавмисно жінок-працівниць менш конкурентоспроможними, ніж чоловіків, і не створює стимулів для пошуку роботи?»
Перед нами черговий приклад суб'єктивізації оцінки якості ділового середовища. Хто, як, за якою методикою оцінюватиме поняття «витрати суспільства загалом»?
У такому підході стирчать вуха ідеології DEI (diversity, equity, inclusion) (різноманітність, рівність/справедливість, інклюзивність), стратегії ООН зі сталого розвитку з 17 цілями, а також гендерні та «зелені» аспекти.
Неомарксизм і державний інтервенціонізм, які закладаються в методологію індексу B-Ready, за визначенням робить його непридатним для застосування у 180 країнах світу, як планує Світовий банк.
Share
Одна справа оцінювати, наприклад, такі параметри, як «час/вартість реєстрації компанії», «вартість кредиту», «податкове навантаження», «час/вартість проведення зовнішньоторгівельної угоди або захисту через суд своїх прав власності». І абсолютно інше — намагатися обґрунтувати коефіцієнти, які підвищують/знижують якість ділового клімату залежно від інтерпретації гендеру, загального блага, кліматичної динаміки тощо.
Автори нового індексу B-Ready пропонують не тільки оцінювати правила та регуляції бізнесу, а й державні послуги:
«Чи забезпечують комунальні підприємства надійне постачання води та електрики для підприємств?
Чи полегшують уряди підприємствам виконання своїх податкових зобов'язань, дотримання екологічних і соціальних гарантій?
Чи створюють вони системи, що дають змогу урядовим установам обмінюватися одна з одною інформацією щодо комерційної діяльності підприємств?
Чи надають вони загальнодоступні бази даних, які підтримують прозорість і вільний потік інформації, необхідний для здорового ділового клімату?»
За такого підходу завжди виникатимуть запитання, хто, кого і в якому режимі опитував. Знаючи, як креативно можна робити подібну соціологію в країнах без чітких канонів демократії та верховенства права, автори Індексу закладають під його репутацію «бомбу».
У новому Індексі Світовий банк хоче об'єднати майже 2000 даних по кожній країні. Такої бази даних немає ніде у світі.
Світовий банк вважає, що її наявність дасть змогу бізнесам ухвалювати точніші, якісніші рішення щодо вибору напряму для інвестиційної та виробничої діяльності. Він також наївно вважає, що наявність такого джерела інформації «спонукає уряди формувати більш досконалу політику, навчаючись один в одного, що дасть змогу дослідникам в усьому світі долучитися до зусиль із правильного розвитку глобального приватного сектору».
Прагнення до унікальності — це, крім усього, стандартний маркетинговий хід, розрахований, зокрема, на донорів. Однак відкритим залишається питання, що заважало до цього політикам і громадським діячам вчитися на досягненнях і провалах інших. Уже понад 30 років у відкритому доступі доповіді Frazer Institute, Cato Institute, Heritage Foundation про безумовну користь нематеріального активу «економічна свобода» і його вплив на зростання, розвиток, якість життя і конкурентоспроможність економіки. І що? Число повністю економічно вільних країн можна порахувати на пальцях однієї руки.
Уже скоро 20 років щорічно публікується Індекс добробуту Легатум (Legatum Prosperity Index), перевірене часом джерело інформації про те, як забезпечити процвітання країн. У ньому 12 груп, у яких 300 індикаторів. Він також є прекрасним джерелом інформації про те, як забезпечити процвітання країни. На жаль, політики ігнорують рекомендації та побажання бізнесу і вчених економістів, якщо вони спрямовані на скорочення розміру і функціоналу Держави. Нарешті, є ще доповіді про стан прав власності у світі від Ернандо де Сото та його Property Rights Alliance. Вони публікуються щорічно з 2007 року. Його доповіді переконливо показують критичну важливість приватної власності.
Ані ці, ані інші регулярні доповіді, ані наукові теорії Австрійської економічної школи, яка з року в рік закликає звернути увагу на дефекти economics, не спонукали уряди провести ревізію своєї політики, а науковий, університетський mainstream, впиваючись своїм статусом жерця біля трону Левіафана, вперто блокують АЕШ, використовуючи проти неї інструменти “культури скасування” (calcel culture).
Сам Світовий банк тільки 2024 року з якихось причин почав використовувати у своїх доповідях словосполучення «економічна свобода», та й то не замість, а разом, в одній «тарілці» з DEI, стійким розвитком, державно-приватним партнерством, гендерною рівністю, глобальними суспільними благами та боротьбою проти зміни клімату. Спроби поєднувати непоєднуване у сфері економічної теорії та політекономії реформ, створення чергового третього шляху приречені на провал. Судячи з тих припущень і формату B-Ready індексу-2024 Світовий банк сам не готовий вчитися на теоретичних помилках минулого. Тому претензія на те, що цей індекс стане «важливим суспільним благом», на даному етапі є радше рекламним ходом.
Світовий банк заявляє, що його B-Ready індекс жорсткіший і прозоріший, ніж його попередник - Doing Business. Він об'єднує думки понад 2500 експертів з бізнес-клімату та відповіді понад 29 тисяч представників бізнесу. Дані опитувань публікуються у відкритому доступі. Їх можна перевірити. На основі отриманих даних експерти Світового банку сформулювали два загальних спостереження.
Перше: «Країни, як правило, краще справляються з прийняттям правил, спрямованих на поліпшення національного ділового клімату, ніж із наданням державних послуг, необхідних для забезпечення фактичного прогресу». Тобто існує значний розрив між законом і його реалізацією.
Друге: «Багатші економіки, як правило, більше готові до ведення бізнесу, але країні необов'язково бути багатою, щоб створити хороше ділове середовище».
Наприклад, Руанда увійшла до Топ-10 з 50 країн за якістю державних послуг та операційною ефективністю. Колумбія потрапила в Топ-10 за якістю «регуляторки» і держпослуг, Грузія — за «регуляторкою» та операційною ефективністю.
Очевидно, що бідна країна, що розвивається, з пост-тоталітарною, совковою спадщиною зобов'язана скорочувати функції й повноваження держави, щоб сконцентрувати ресурси та зусилля на головному — захисті життя і власності громадян.
Share
Попит на стимулювання приватного бізнесу
Створення умов для розвитку приватного сектора неспроста стоїть на порядку денному Світового банку. Після фінансової кризи другої половини 2000-их Держава суттєво додала в розмірах, ресурсах і функціоналі. Відбулося витіснення приватних інвестицій і споживання державним.
Понад 15 років VIP-розпорядники й споживачі чужого вдавали, що все йде за планом, що Держава з усім справляється, але цифри та факти наполегливо говорили протилежне. Ані Світовий банк, ані МВФ, ані міжнародний економічний mainstream поки що не визнали очевидного чергового провалу Держави, але заходи з підтримки саме приватного сектору вони вже дедалі наполегливіше починають пропонувати.
У Доповіді Світовий банк стверджує, що приватний сектор створює ~ 90% робочих місць, здійснює 75% інвестицій, більш ніж 70% виторгу. Приватний сектор у країнах, що розвиваються, формує 80% доходів Держави. Однак в останні 15 років темпи приватних інвестицій помітно знизилися.
У 2023-2024 рр. середні темпи зростання інвестицій на душу населення будуть лише 3,7%, що вдвічі нижче за середньорічний показник за два попередні десятиліття. Світовий банк вважає, що приватний сектор має бути «динамічнішим і стійкішим, щоб впоратися з величезними викликами розвитку». Тобто логіка авторів B-Ready індексу така. Приватний сектор потрібно підтримати так, щоб він платив більше податків або власним коштом виконував цілі сталого розвитку, DEI (diversity, equity, and inclusion), працював у режимі woke культури й водночас платив високі податки.
Найближчим десятиліттям у світі потрібно створювати щороку по 44 млн робочих місць для молодих людей. 30% із них в Африці. Для ліквідації крайньої бідності за 10 років країни з низьким доходом мають забезпечити зростання ВВП на душу населення в 9%. Для виходу з пастки середнього доходу (middle income trap) країни, що розвиваються, мають тривалий час забезпечувати темпи зростання понад 5% ВВП. До 2030 року для виконання кліматичного порядку денного, досягнення інших цілей розвитку вони повинні щорічно залучати $2,4 трлн. Уряди самостійно самі не потягнуть таке завдання. Необхідний розвиток приватного сектору з мобілізацією інвестицій і «максимізацією вигоди для бізнесу, підприємців, працівників і суспільства загалом».
Для активізації приватного сектору необхідно відповісти на такі критично важливі запитання:
Які саме елементи ділового клімату можуть принести такі вигоди?
Які країни найкраще домоглися створення такого клімату і як інші можуть у них повчитися?
Які заходи політики необхідно запровадити або активізувати? Від чого слід відмовитися?
Business Ready (B-READY) покликаний відповісти на ці запитання в рамках реалізації нової стратегії Світового банку зі сприяння приватним інвестиціям, створенню робочих місць і підвищенню продуктивності для «інклюзивного та сталого» розвитку.
На жаль, для авторів доповідей, як і для основних стейкхолдерів Світового банку, поставити під сумнів самі цільові установки ООН, ВЕФ, міжнародного соціалістичного інтернаціоналу не вдається.
Президент Міжнародного Інституту Свободи ILI (Україна). Відомий український та білоруський економіст, популяризатор Австрійської економічної школи на пострадянському просторі. Спеціалізується на реформах у перехідних економіках на постсоціалістичному просторі.
Національні системи енергетичної безпеки випробовуються геополітичними загрозами, коливанням цін, регуляціями та державним стимулюванням переходу на «зелену» енергетику. Але поки одні країни готуються до транзиту, а інші – ігнорують його, Україна застрягла на роздоріжжі.