Всі публікації
Захід продав нам неякісну соціальну теорію
Головні проблеми України, які не були вирішені за роки незалежності: відсутність коректної соціальної теорії та досвіду життя в успішному процвітаючому суспільстві. То з чого почати?
13 Січня, 2025
Австрійська економічна школа
Реформи
Поширити
Якісна економічна теорія на основі економічної науки повинна зайняти центральне місце в системі наук про суспільство і стати основою нової соціальної теорії.
На пострадянському просторі після природної руйнації механізмів підтримки суспільної ідеології домінуюча марксистська соціальна теорія була поступово замінена теорією держави загального добробуту, тобто, де-факто, кейнсіанством.
Кейнсіанство прийшло до нас через переклади провідних західних підручників з Economics, в деяких з яких Маркс згадується в якості «великого економіста». Цим полюбляли хизуватися деякі пострадянські викладачі економіки, тому Маркса не скасували повністю і це було ключовою помилкою, яка потягла за собою ефект доміно.
Ключова помилка Заходу або як продати яскраву обгортку замість дієвої економічної теорії
Незнання історії теоретико-економічного дискурсу світової економічної думки й первинне очарування недосяжним для нас рівнем життя західної цивілізації значно послабили рівень критичного сприйняття теоретико-методологічних концепцій. На міцному підґрунті зруйнованих реаліями життя марксистських вірувань імпортована західна мейнстримна економічна теорія виглядала адекватною: «люди ж по ній живуть у добробуті».
Економетрику було введено до навчальних програм. Нові підручники з мікроекономіки у постійному пошуку ринкової рівноваги рясніли хрестами А. Маршалла (точка перетину кривих попиту і пропозиції показує рівноважну ринкову ціну), маржинальним аналізом корисності, формалізованими відношеннями переваги та іншими цікавими інструментами аналізу, але пересічного читача дещо лякала економетрична формалізація викладеної інформації.
Підручники з макроекономіки демонстрували агрегований попит та пропозицію, вчили розраховувати ВВП трьома способами, демонстрували кейнсіанську функцію споживання, відкривали сакральну таємницю кейнсіанського хреста (макроекономічна модель позитивної взаємозалежності між сукупними витратами й загальним рівнем цін в країні) та моделі IS-LM (модель Хікса-Хансена, яка показує взаємозв'язок між процентними ставками та ринком активів), зачаровували читачів грошовими агрегатами та видами фіскальної та монетарної політики. Здавалося, що засвоєння цього набору інструментів економічного аналізу є тим самим ключем до нашого добробуту, який нам був так потрібен тоді й залишається не менш потрібним тепер.
Але за всім цим небаченим раніше пишним модельним різноманіттям ховалися головні концепції мейнстриму: рівноваги в мікроекономіці та необхідності державного втручання в економіку.
Так, звісно, в мікроекономіці були поняття суверенітету споживача і покупця, які передбачали свободу прийняття економічних рішень, але макроекономіка була цілком пронизана інтервенціонізмом: від розрахунку начебто ринкового ВВП, але зі складовою державних витрат, до різноманітних видів фіскальної та монетарної політики й регулювання зовнішньої торгівлі.
Саме через підручники з мікро та макроекономіки академічна спільнота засвоїла некоректну економічну теорію, яку продовжує вкладати в голови студентів, формуючи хибний економічний світогляд.
Але здогадуватися про це ми стали лише згодом: Україна опинилася серед найбідніших країн Європи з рекордною депопуляцією після десятиліть слідування концепціям тотального державного контролю над економікою. Заміна марксистського тотального розподілу кейнсіанським інтервенціонізмом в цілому не дозволило провести глибинну економічну трансформацію. Кейнсіанські підручники визначили ідеологію реформ: збереження Левіафана замість економічної свободи. Ми не могли очікувати, що успішна західна цивілізація, про яку ми насправді знали так мало, стане постачальником неякісної соціальної теорії. Хоча річ у тому, що цю ж саму неякісну теорію Захід продав і собі.Share
Ще в 1949 році коли була було зроблено перше видання головного твору Людвіга фон Мізеса “Людська діяльність: Трактат з економічної теорії” він писав, що те що сьогодні викладається в більшості університетів під маркою економічної теорії насправді є її запереченням, тобто проблема не нова і “лівому розвороту” у світі вже понад 100 років.
Але більш важливе для нас питання - це поширення ідей економічної Свободи в Україні. На сьогодні ми отримали доступ до альтернативної або неортодоксальної економічної теорії й в цілому до ідей Австрійської економічної школи. Першими західними науковими роботами, які активізували увагу до ідей Свободи на українському академічному просторі, стали роботи Фрідріха Гаєка. Чому саме Гаєк? Тому що він був легітимізований мейнстримом завдяки отриманій ним Нобелівській премії з економіки. Й тому його почали перекладати та видавати ще на теренах колишнього Радянського Союзу і його перше видання датовано 1990 роком. Українською твори Фрідріха Гаєка вперше були видані аж у 2000 році.
Людвіг фон Мізес вперше був виданий українською лише у 2021 році, завдяки перекладу наукового експерта Міжнародного інституту свободи Миколи Буника. Його книга була видана у Львові, де народився фон Мізес, накладом лише 200 примірників.
Можемо констатувати, що офіційна економічна наука досі намагається не помічати Австрійську Економічну Школу та її здобутки, тобто відповідно вона мало що робить в напрямку руху до економічної Свободи. Це відбувається тому, що офіційній економічній науці це не вигідно, не цікаво, клопітно, адже вона насамперед зайнята обслуговуванням інтересів влади, а нечисленні прихильники, які на щастя є серед викладачів українських вишів, ще не мають належної ваги та впливу.
Переважна частина української академічної науки фінансується з державного бюджету і це накладає серйозні обмеження на популяризацію принципів економічної Свободи.
Тому популяризація ідей економічної свободи, вільної економіки, переклад та видання класичних робіт Австрійської економічної школи, сучасних прибічників лібертаріанства є виключно приватною ініціативою і здійснюється в Україні коштом приватного фінансування, приклад - видавництво Well Books. І це є прекрасною інвестицією в інтелектуальне майбутнє України.
Праксеологія - нова соціальна теорія Свободи
Особливим інтелектуальним підґрунтям ідей економічної Свободи є magnum opus Людвіга фон Мізеса “Людська діяльність: Трактат з економічної теорії”, яка була вперше опублікована в 1949 році, але російською видана лише у 2000 році завдяки приватній ініціативі Олександра Куряєва, вихід книги українською - очікується найближчим часом.
Чому ця книга є такою важливою для популяризації ідей Свободи, для формування нового світогляду? «Людська діяльність» є фундаментом, на якому ми маємо можливість збудувати нову соціальну теорію, оскільки в ній наш земляк Мізес окреслив коло концептуальних питань, значно ширших та більш фундаментальних, на відміну від звичної для нас економічної теорії.
Ця книга - теоретична основа праксеології, науки про людську діяльність, саме в цій книзі та в інших своїх працях Людвіг фон Мізес розглянув дуже широке коло соціальних питань, формуючи поняття «людини діючої», тобто людини, яка зважає на час, яка приймає рішення, яка обирає інструменти, і яка, можливо, не має достатніх теоретичних знань, але оцінює результати своєї діяльності.
А оскільки економічна теорія є центральною частиною соціальних наук, то саме вона повинна стати основою для нової соціальної теорії. Коректна теорія, своєю чергою, мусить дати коректні результати, а не ті, які зараз спостерігають і досліджують економісти.
Тобто, ми повинні сформувати чіткий ланцюг: коректна методологія в суспільних науках - коректні результати досліджень - заможне життя.
Викладання економічної теорії повинно відійти від заучування малозрозумілих моделей і стати основою для дослідження закономірностей людської діяльності на основі яскравих здобутків Мізеса та інших вчених, яких ми відносимо до “австрійців”. Це суттєво змінить хибно розставлені наголоси у матеріалах підручників та додасть випущені з поля зору сучасного мейнстриму положення, такі як часова преференція, суверенітет споживача, роль приватної власності, добровільність обміну, розгляд форм та наслідків інтервенціонізму, австрійську теорію економічного циклу та інші.
Оживити економічну теорію і саме здобутки Мізеса та інших вчених АЕШ, можуть суттєво покращити економічний світогляд і є головним завданням сьогодення. Впровадження положень праксеології в соціальні науки дозволить суттєво підвищити ступінь зчеплення їхніх теоретичних викладок з реальністю, що сформує більшу довіру до соціальних наук, підвищить якість та покращить розуміння меж та допусків економічних прогнозів.
Творчий спадок Мізеса - це втілення ідей Свободи, оскільки саме в його працях розглядається людська діяльність і взаємодія між людьми на основі добровільного обміну, що дає можливість прийти до розуміння та усвідомлення важливості економічної свободи для процвітання і добробуту.
Висновки: соціальна теорія та вічна мрія про українську свободу
Саме ідеї Австрійської школи економіки дозволять, нарешті, реалізувати давню українську мрію про свободу, тому що запитуючи кожного українця, ми отримаємо відповідь - головне - Свобода, але при цьому Україна згідно з Індексом Інституту Фрейзера знаходиться на 150 місці в рейтингу економічної свободи.
І цей розрив між ідеями та їх практичною реалізацію має бути подоланий саме завдяки тому, що коректна економічна теорія Мізеса повинна доповнитися Гаєком, Родбардом, Кірцнером та іншими голосами Австрійської школи.
Україні конче необхідна власна ідеологічна революція, яка розірве кайдани інтервенціонізму і дозволить втілити національну ідею свободи й Незалежності, бо як писав Людвіг фон Мізес «…те що зазвичай називають промисловою революцію є продуктом ідеологічної революції спричиненою вченнями економістів». Тому завдання економістів розірвали старі кайдани некоректної економічної теорії, яку ми необачно імпортували, а спадок Людвіга фон Мізеса, праксеологія, ідеї АЕШ мають стати основою нової соціальної теорії економічної Свободи. Бо головні проблеми України, які не мали навіть спроб вирішення за всі роки незалежності:
- Ми не маємо коректної соціальної теорії.
- У нас відсутня практика і досвід успішного процвітаючого суспільства.
І ці дві задачі нам потрібно вирішити фактично одночасно, розробити таку теорію та реалізувати її у вигляді реформ, задля того, щоб подолати нашу злиденність, хронічну відсталість, депопуляцію та купу, по суті, екзистенційних проблем українського суспільства.
Поширити
Теми
Австрійська економічна школа
Реформи
Дмитро Душейко
Фахівець з фінансів і бізнес-процесів, бізнес-тренер з 15-річним досвідом викладання економічної теорії, к.е.н., прихильник АЕШ, перекладач статей та книг з англійської мови, дописувач Вікіпедії.
Отримуйте свіже дослідження щомісяця
https://www.ilibertyinstitute.org/index/economics-of-common-sense-index
Підписуючись, ви погоджуєтеся з нашою Політика конфіденційності